Лайфхак

10 пар речей

ученик — Wed, 06 May 2015 07:50:13 GMT

Випадково натрапив на чудовий допис і вирішив створити його україномовну версію.

Ці речі мають більше сенсу, коли їх взагалі немає, аніж коли вони один без одного.

Гроші без праці – люди не цінять того, чого не заробили самі.
Вірність без довіри – вірність зникає, як тільки пропадає довіра.
Розуміння без освіти – людина ніколи не зможе докінця зрозуміти те, про що нічого не знає.
Мудрість без досвіду – справжня мудрість є продуктом багатолітнього життєвого досвіду.
Влада без границь – необмежена влада веде до жадібності та корупції.
Бізнес без чесності – нечисті на руки бізнесмени рано чи пізно попадуть у тюрму… якщо поталанить.
Успіх без жертв – успіх не знайде вас, ви самі повинні віднайти його.
Політика без підгрунтя – без підгрунтя політика перетворюється на тиранію.
Щастя без душевного спокою – людина буває спокійною лише тоді, коли в неї все добре, а це вже щастя.
Початок без кінця – великий початок зазвичай починається із кінця, що іде від іншого початку.

А що думаєте ви?

Етнохронеміка

ученик — Wed, 06 May 2015 07:49:08 GMT

У західному суспільстві пунктуальність є свого роду культом. Акуратності поводження із часом і точності дотримання раніше встановлених часових графіків у багатьох європейських країнах надається виключного значення.

Часові умови спілкування є предметом особливої уваги дослідників, які вивчають таку семіотичну дисципліну, специфічний напрям психології невербального спілкування як хронеміка (семіотика часу).

Для людей, вихованих у європейській традиції, час – це щось таке, що відбулося між двома подіями. Упевненість у протяжності часу розділяють практично усі в західному світі, але практика спілкування в міжнародних компаніях доводить, що існують відмінності культурного ставлення до часу. Наприклад, у культурі росіян немає підкресленої пунктуальності, тому спізнення не лише можливі, але й частенько обов’язкові (у гості, на приймання і т.ін.), а от, скажімо, англійці знамениті підкресленою точністю й бережливим ставленням до часу.

В американському штаті Юта мормони (представники релігійної громади) розвинули пунктуальність до крайнощів. Вони сприймають кожну хвилину як значний елемент, суворо ставляться до запізнень і намагаються прибути заздалегідь, аби не спізнитися.

У Німеччині соціально прийнятною нормою вважається прихід на зустріч точно в домовлений час. В Америці проявом увічливості є прихід на п’ятнадцять хвилин раніше, у той час, коли в Британії навпаки допустимою межею пунктуальності є запізнення на п’ятнадцять хвилин. Значно розширені часові рамки в Італії, де традиційно дозволено запізнюватись на одну годину.

Цікаву інформацію про варіативне ставлення представників різних етнокультур до фактору часу наводить професор факультету іноземних мов Московського державного університету С. Г. Тер-Мінасова, розповідаючи про випадок, який стався з її студентом. Він запросив до себе на свій день народження на 19 годину друзів по студентському гуртожитку. Ось як він описав збирання гостей: “Німці прийшли о 18.55 і здивувалися, що нікого немає. Китайці прийшли о 19.05, довго вибачалися за спізнення і пояснювали причини. О 19.30 прийшли росіяни й угорці та сказали: “Давайте починати”. Корейці прийшли о 20.30 і досить стисло вибачилися. Американці прийшли о 21.15, були дуже задоволені, що вечірка в розпалі й не сказали ані слова про спізнення. Інші російські друзі потім ішли усю ніч”.

Навіть такі повсякденні поняття, як день-ніч, ранок-вечір, якщо їх порівняти з англійськими словами day-night, morning-evening – наочно ілюструють неспівпадання культурних уявлень про час доби в різних народів.

Англійське morning (ранок) триває дванадцять годин, рівно півдоби – від опівночі до опівдня. Саме тому британці, які загуляли на вечірках приходять додому не в годину чи дві години ночі, а в годину чи дві години ранку (one/two o’clock in the morning). Потім починається день, але зовсім не day, як переклав би українсько-англійський словник слово день, а afternoon – опісля полуденний час. Як впливає із внутрішньої форми слова, afternoon триває від полудня приблизно годин до п’яти-шести коли починається – начебто вечір, що вже о восьмій годині змінюється коротенькою ніччю. А опівночі – уже, “ранок”. Тому то й шокує українців і росіян, які вивчають англійську мову, невинне англійське речення : he came to see her last night (він відвідав її минулої ночі). Зрозуміло, що насправді last night відповідає нашому поняттю вчора ввечері.

Отже, час по-різному сприймається в різних культурах. Відчуття часу пов’язане із соціокультурними особливостями суспільства. На думку американського антрополога Едварда Ґолла, культурно усвідомлений час є головною організаційною системою життя і комунікації, тому що за допомогою цієї системи люди виражають свої почуття та важливість своїх учинків і дій.

Кожній культурі притаманне своє сприймання й використання часу. Від того, яка цінність часу в певній культурі, залежать темп і ритм життя, типи та форми спілкування людей. Так, якщо західна культура чітко фіксує час і запізнення тут сприймається як провина (“точність ввічливість королів”), то в арабських країнах, в Латинській Америці та деяких країнах Азії запізнення нікого не здивує.

Діловий етикет європейський країн особливо підкреслює неприпустимість запізнення на важливі зустрічі. Межовий часовий інтервал – 7 хвилин, хоча в ситуації, менш формалізованій, можливе запізнення до 15 хвилин (так, якщо викладач запізнюється на заняття більше аніж на 15 хвилин, студенти мають “законне” право залишити аудиторію). В Індії ж за етикетом можливе запізнення до 40 хвилин. Араби розглядають призначення їм конкретних строків як особисту образу; ефіопи оцінюють справу, на яку витрачено багато часу, як дуже престижну: чим довше, тим краще. Окрім того, витрати часу на повільні ритуальні бесіди підвищують значущість співрозмовників в очах один одного. Для американців такі розмови – гаяння часу.

Однією з найважливіших культурних відмінностей, за Е. Ґоллом, є відмінність між монохронним і поліхронним сприйманням і використанням часу. Монохромне сприймання часу означає, що в один і той же проміжок часу можливий лише один вид діяльності, а дії мають відбуватися послідовно, одна за одною. Поліхронне сприймання часу, навпаки, передбачає, що в певний проміжок часу може здійснюватися кілька справ. Ця відмінність породжує й різні типи поведінки представників різних культур.

У монохронних культурах час лінійний, він поділяється на відрізки, заповнення яких ретельно планується. Такий час можна витратити, зекономити, прогаяти, надолужити, прискорити, пригальмувати або втратити (цікаво, що саме в монохромній культурі виникла приказка “час – гроші”). Монохронна культура притаманна для індустріально розвинутих країн, є типовою для Німеччини, США, країн Північної Європи.

У монохронних культурах час сприймається не як лінія, а як деяка мітка, тому він менш відчутний. Представники таких культур більш гнучкі в поводженні із часом, про точне використання часу вони навіть не замислюються, оскільки він не є цінністю. До типових поліхронних культур зараховують культури країн Латинської Америки, Близького Сходу та Середземномор’я.

Відмінності між представниками монохронних і поліхронних культур полягають у наступному:

- носії монохронної культури намагаються робити одну справу в один певний проміжок часу, вони достатньо замкнені, зібрані, сконцентровані на своїй роботі, не люблять, коли їх переривають в процесі якоїсь діяльності, дотримуються усіх домовленостей, відчувають відповідальність за свою роботу, намагаються не заважати іншим, пунктуальні та підтримують короткотермінові міжособистісні контакти; поважають чужу власність, рідко беруть і дають у борг;

- носії поліхронної культури, навпаки, здатні робити декілька справ одночасно, частіше переривають роботу, надають менше значення домовленостям про зустрічі. Вони часто і легко змінюють свої плани, більше цікавляться людиною та її особистими справами, аніж роботою, часто беруть і дають у борг, їхня пунктуальність залежить від взаємовідносин, вони схильні встановлювати взаємини на все життя.

Як правило, контакти між представниками монохронної та поліхронної культур не минаються без ускладнень. Тож у міжкультурній комунікаціїї необхідно враховувати і цей суттєвий аспект повсякденності.

Про пам`ять

ученик — Wed, 06 May 2015 07:47:24 GMT

Якщо знання – це сила, і ваш розум є контенером цього знання, тоді, що більще ви покращуєте вашу пам’ять, то більше знань може вмістити ваш мозок, отже ви матимете більше сили. Принаймні це те, у чому я завжди себе переконую

Тим не менше, нещодавно я почав використовувати методику для покращення памяті, що підгледів десь під час мандрування інтернет просторами. А полягає вона у виконанні простої вправи перед сном.

Щоночі, коли ви лягаєте в ліжко та готуєтесь до сну, пригадайте все, що ви робили протягом дня, від початку до кінця, і постарайтесь згадати усі найменші деталі. Почніть із моменту, коли ви прокинулись та завершіть моментом, коли ви пішли спати. Намагайтесь візуалізувати все до найменшої дрібниці, кожен ваш крок. Робіть це так, ніби ви дивитесь відео про свій день.

На початках вам буде дуже складно пригадати все у деталях, і ви навіть можете бути приголомшені, як мало ви пам’ятаєте день, котрий щойно закінчився. Проте, не переймайтеся, вже через тиждень-два ви відчуєте, як ваша пам’ять покращується. Ви зможете пригадати фактично кожну хвилину вашого дня. Вашою основною ціллю повинно бути уміння візуалізовувати цілі сцени – усі ваші розмови; люди, що були присутні під час них; пісні, що ви чули по радіо; білборди, що бачили, коли їхали на роботу та ін.

Звісно, що вам, мабуть, не вдасться пригадати весь уваш день, так як ви заснете десь, скажімо, по середині. І це абсолютно нормально.

Ось наслідки таких щоденних тренувань:

Ваша пам’ять значно покращиться, особливо уміння пригадувати похвилинні деталі із різних ситуацій впродовж дня, тижня, місяця і навіть значно довших періодів.
Ви будете більше жити вашими моментами. Таке вправляння зробить вас більш спостережливими, ви краще будете усвідомлювати, як ви проводите свій час. Це відбувається зарахунок того, що ви підсвідомо намагатиметесь запам’ятати все, щоб мати змогу потім пригадати.
Ви будете більш сфокусованими на завданні, що виконуєте на даний момент, бо будете намагатись витягнути із нього кожну детель, яку тільки можете. А це все у свою чергу допоможе вам більш ефективно вирішувати складні завдання.
Окрім візуалізації вашого пройдешнього дня, ви зможете краще визначати для себе інші аспекти життя, скажімо, ваші цілі на майбутнє, переломні моменти та ін.
Ви засипатимете значно легше та швидше. Це, скоріш за все, пояснються тим, що пригадування фактів дня подібне на рахування овець

Звісно, це ваша справа займатись таким чи ні, але спробуйте хоча б декілька разів, і я більш ніж переконаний, що вам це сподобається.

Як писати, коли думаєте що не вмієте

ученик — Wed, 06 May 2015 07:35:22 GMT

Можливо, ви сприймете цю статтю як ще одну із серії – як написати коли не пишеться; чи як витиснути із себе декілька слів, коли вони ну ніяк не вилазять. Може так воно і є, але для мене це працює, воно допомагає у мої “безслівні” дні написати щось звістовне, щось деколи навіть і розумне Отож, давайте перейдемо до порад.

Дуже часто люди панікують, коли їм потрібно щось написати. Вони почувають себе наляканими, коли бачать перед собою білий аркуш паперу та кажуть, що у них “письмофобія”.

Ще ніхто не народився із письменницькими геном. Трішки бажання та праця над собою – і кожен зможе щось написати. Ось декілька тез, котрі допоможуть вам побудувати впевненість у собі:

1) Забудьте про минуле

Можливо, давним-давно ваша перша учителька казала, що ви нездара та не можете і не вмієте писати. Усі ваші твори – це суцільна беззмістовна базьгранина. Це сумно, скоріш за все вам просто не пощастило із вчителькою. Забудьте про це, така критика не повинна на вас впливати зараз.

2) Тренуйтесь у письмі на вільну тему

Що, вам смішно? Відразу пригадуєте школу, твори на вільну тему? Але задумайтесь, у цьому є сенс, і досить великий. Намагайтесь декілька разів на тиждень писати про щось (байдуже про що – про слонів у Африці, нову лінію одягу від Караванської чи про те, як правильно відкривати шампанське). Не вартує надто багато часу витрачати на це, 10-15 хвилин буде більше ніж достатньо, не виправляйте своїх помилок та не дуже намагайтесь оцінити вашу писанину. Нам поки це все не потрібно. Якщо не можете придумати про що б написати, напишіть про “Я не можу придумати, про що б написати” чи “Я думаю, про що б то написати” та продовжуйте творити. Сам процес написання, навіть якщо те, що ви написали, не має сенсу, зміцнює ваші письменницькі навики. Спершу ви можете продукувати багато тарабарщини, але з часом ваші “шедеври” стануть читабельними, більш сфокусованими, наберуть змісту та милозвучності. Пишучи на вільну тему, ви можете виявити теми, котрі є для вас цікавими, і ви б хотіли про них написати більш детально.

3) Експериметнуйте із групуванням та асоціаціями

Уявімо, що у школі вам дали тему для твору, і ви не знаєте із чого почати. Візьміть аркуш паперу та в центрі напишіть назву твору. А тепер намагайтесь придумати якомога більше асоціативних, певним чином пов’язаних слів. Розширте ваш список, додаючи пов’язаних слова до тих, які ви уже написали.

4) Носіть із собою маленький записничок.

Нічого нового у цих словах немає, але повірте, це може змінити ваше життя, як колись змінило моє. Завждм маючи нотатик, ви почнете помічати багато чого навколо себе. Коли щось привабить вашу увагу, напишіть про це невеличку замітку із декількох ключових слів. Майте на увазі, що ваші короткі записи повинні бути добре структуровані та змістовні, адже потім слід буде відтворити ситуацію, описати її і т.д.

5) Намагайтесь слідувати трьом крокам у процесі написання

У довготерміновій перспективі ці методи допоможуть вам писати більш ефективно та ефектно. Немає значення, чи ви пишете короткий мейл, чи статтю на декілька сторінок, намагайтесь використовувати ці поради:

Плануйте

Про що ви хочете написати? Подумайте про вашу читацьку аудиторію. Яку реакцію від прочитаного ви очікуєте? Беззаперечно, що ви використовуватимете різні підходи та лексику при написанні допису для дітей та наукову статтю про космічні тіла.

Напишіть ваш перший чорновий варіант

“Будь яке письмо – це переписування” – не забувайте про це. Напишіть чорнову версію та перечитайте її декілька разів, підправте те, що вам не подобається, перепишіть якісь частини, доповніть статтю.

Вичитайте, відредагуйте та публікуйте

До тепер ми планували та писали, не зовсім задумуючись над тим, як ми це писали. І це правильно, бо такий підхід не потрібний для перших двох кроків. Але тепер ви приступаєте до найважливішого та, мабуть, найскладнішого – самокритики. Це далеко не просто зробити, адже часом людська натура просто заперечує, що ми, ні МИ, себто Я, можу написати погано – ні, це не може бути. На жаль, часто так і трапляється, що під час другого кроку ми забуваємо про перший, тому слід перевірити статтю на відповідність лексики, речення за реченням відшліфовувати статтю, роблячи її більш читабельною та милозвучною. Пам’ятайте, що ви пишете не для себе, тому подивіться, чи потенційні зацікавлення та інтереси вашої читацької аудиторії враховано.

Ви скажете, що чули про ці поради, це все звичайна демагогія. Можливо, ви праві, та чи використовуєти ви такий підхід під час написання власних статей? Якщо ні, то спробуйте – якість вашого матеріалу зросте у геометричній прогресії.

Захистіть себе в інтернеті та отримайте, як бонус, доступ до заблокованих сайтів.

ученик — Tue, 05 May 2015 15:32:16 GMT

Ваш справжній IP-адрес ніхто не зможе вирахувати, якщо ви користуєтесь VPN. Сайти доступні тільки громадянам певних країн – будуть доступні і для вас. Також VPN унеможливить перехоплення ваших приватних повідомлень в інтернет-меседжерах. Місяць тому, мій акаунт на сайті Вконтакті заблокували через розсилання спаму. Я був в шоці, бо не міг збагнути, як можна було зламати мій згенерований пароль, який я навіть сам не пам’ятаю? Про те, що це вірус вкрав теж не може бути мови, адже я користуюсь MacOS. Після того як я відновив доступ до vk.com, в логах побачив, що моїм акаунтом дійсно користувались, причому з Японії та Індії 0 4-ій годині ранку. Проаналізувавши всі можливі варіанти, я дійшов висновку, що єдиним способом, яким могли дізнатись мої дані — було перехоплення трафіку wi-fi в кафешках. Виявляється, для цього не потрібно бути навороченим хакером. Береш firefox, скачуєш плагін firesheep і під’єднуєшся до любої wi-fi точки в місті, де є багато користувачів. За годину часу можна зібрати чимало логінів-паролів тих людей, які користуються цією wi-fi точкою. Єдиний вихід з цієї ситуації - використання VPN, що завдяки шифруванню робить неможливим перехоплення трафіку. VPN як спосіб захисту своїх даних. Проаналізувавши декілька vpn-провайдерів, я вибрав VPN від сайту hideme.ru. До слова, я вже колись писав про цей сайт, коли розказував про те, як отримати доступ до сайту Вконтакті, коли його заблокували адміни на робочому місці. Так от, в hideme.ru можна вибрати один з 40-ка серверів vpn з великими пропускними каналами до 10Гбіт/c, на яких використовується 2048-бітний ключ шифрування. Географічно, ці сервери знаходяться в 28-ми різних країнах (нижче я розповім чому це важливо і як це використати з користю для себе). Ви можете безкоштовно користуватись цим сервісом впродовж одного дня, а надалі – передплатити. З того, що вони пропонують, найвигідніший варіант передплати – це оплатити відразу на рік часу за 260 грн (тоді виходить один день за 0.71 грн) VPN, як спосіб обійти заборони на користування деякими сайтами Ось тепер поясню, чим класно, що можна вибрати VPN в якійсь конкретній країні. Я думаю, що у вас також були ситуації, коли вам кидали лінку на відео в ютубі, а ви його не могли переглянути, бо воно заблоковане для перегляду в вашій країні. Так от за допомогою VPN ви можете обійти цю заборону, вибравши сервер в тій країні, де це відео можна переглядати. Також можна переглядати відео та фільми на сайті ivi.ru, використавши vpn з російського серверу. Якщо ви подорожуєте закордоном, то вибравши український vpn сервер, можна дивитись фільми на fs.ua та слухати яндекс.музику. А фанати перегляду серіалів в оригіналі зрадіють можливості дивитись їх на сайті fox.com завдяки vpn з американською ip-адресою. Ось іще кілька сайтів, для яких потрібен vpn, щоб повноцінно ними користуватись: spotify.com, hulu.com, last.fm. Я, наприклад, налаштував vpn на айподі, щоб слухати онлайн-радіо Spotify. VPN, як спосіб отримати доступ до сайту Вконтакті чи Однокласники на робочому місці. Якщо у вас на робочому місці заблокований доступ до соц.мереж + заблокована можливість встановлювати софт та драйвери то є два способи як це обійти. 1. Використовувати, як і раніше, анонімайзер, або проксі-сервер. 2. Або спробувати задіяти vpn через PPTP за інструкцією, яку я знайшов на youtube: http://www.youtube.com/watch?v=XZGrDTiNtIo . Бо інструкція, що на сайті hideme.ru підходить тільки в тому випадку, якщо у вас є права адміністратора на компі. Другий спосіб я провіряв лише на windows XP і не знаю чи спрацює він і в windows 7 в умовах обмеженого облікового запису користувача. Хто матиме нагоду перевірити це, відпишіть в коментарях про результати.

30 ЗВИЧОК , ВІД ЯКИХ НЕОБХІДНО ВІДМОВИТИСЯ :

ученик — Tue, 05 May 2015 15:15:37 GMT

1 . Терпіти те, що тобі не подобається.
2 . Спілкуватися з людьми , які вбивають твою самооцінку
3 . Думати про те , що скажуть інші .
4 . Намагатися тримати все під контролем.
5 . Плисти за течією і вибирати шлях найменшого опору.
6 . Тримати свою думку і всі почуття при собі .
7 . Боятися ризикувати .
8 . Думати тільки про інших , а не про себе.
9 . Намагатися сподобатися всім.
10 . Забувати про близьких і батьків.
11 . Проводити весь вільний час у чотирьох стінах.
12 . Постійно поспішати .
13 . Засуджувати себе .
14 . Боятися помилок .
15 . Говорити « я не можу» і налаштовувати себе на невдачу.
16 . Порівнювати себе з іншими.
17 . Зациклюватися на минулому.
18 . Думати тільки про майбутнє.
19 . Скаржитися на життя.
20 . Тримати в собі образу .
21 . Купувати і зберігати непотрібні речі.
22 . Робити все самостійно.
23 . Намагатися бути досконалим.
24 . Перекладати відповідальність на інших.
25 . Давати обіцянки , які не зможеш стримати .
26 . Думати про погане.
27 . Соромитися .
28 . Повторювати свої помилки.
29 . Заздрити.
30 . Хмуритися.

Лайфхаки у зображеннях

ученик — Tue, 05 May 2015 14:48:42 GMT

Як перекладається слово лайфхак українською?

ученик — Tue, 05 May 2015 14:31:44 GMT

Інші варіанти написання - лайфхакинґ

Значення

(англ. life hack) - маленька хитрість чи корисна порада, яка спрощує процес чи економить час для досягнення мети

Приклад вживання

Сайти з ключовим словом лайфхак плодяться як кролики (ну або як щурі). Там обговорюють, як запам’ятовувати ПІН-коди, обдурювати податкового інспектора, навчитися контролювати снобачення, рахувати на пальцях до мільйона і грамотно очищати столове срібло