Можливо, ви сприймете цю статтю як ще одну із серії – як написати коли не пишеться; чи як витиснути із себе декілька слів, коли вони ну ніяк не вилазять. Може так воно і є, але для мене це працює, воно допомагає у мої “безслівні” дні написати щось звістовне, щось деколи навіть і розумне  Отож, давайте перейдемо до порад.

Дуже часто люди панікують, коли їм потрібно щось написати. Вони почувають себе наляканими, коли бачать перед собою білий аркуш паперу та кажуть, що у них “письмофобія”.

Ще ніхто не народився із письменницькими геном. Трішки бажання та праця над собою – і кожен зможе щось написати. Ось декілька тез, котрі допоможуть вам побудувати впевненість у собі:

1) Забудьте про минуле

Можливо, давним-давно ваша перша учителька казала, що ви нездара та не можете і не вмієте писати. Усі ваші твори – це суцільна беззмістовна базьгранина. Це сумно, скоріш за все вам просто не пощастило із вчителькою. Забудьте про це, така критика не повинна на вас впливати зараз.

2) Тренуйтесь у письмі на вільну тему

Що, вам смішно? Відразу пригадуєте школу, твори на вільну тему? Але задумайтесь, у цьому є сенс, і досить великий. Намагайтесь декілька разів на тиждень писати про щось (байдуже про що – про слонів у Африці, нову лінію одягу від Караванської чи про те, як правильно відкривати шампанське). Не вартує надто багато часу витрачати на це, 10-15 хвилин буде більше ніж достатньо, не виправляйте своїх помилок та не дуже намагайтесь оцінити вашу писанину. Нам поки це все не потрібно. Якщо не можете придумати про що б написати, напишіть про “Я не можу придумати, про що б написати” чи “Я думаю, про що б то написати” та продовжуйте творити. Сам процес написання, навіть якщо те, що ви написали, не має сенсу, зміцнює ваші письменницькі навики. Спершу ви можете продукувати багато тарабарщини, але з часом ваші “шедеври” стануть читабельними, більш сфокусованими, наберуть змісту та милозвучності. Пишучи на вільну тему, ви можете виявити теми, котрі є для вас цікавими, і ви б хотіли про них написати більш детально.

3) Експериметнуйте із групуванням та асоціаціями

Уявімо, що у школі вам дали тему для твору, і ви не знаєте із чого почати. Візьміть аркуш паперу та в центрі напишіть назву твору. А тепер намагайтесь придумати якомога більше асоціативних, певним чином пов’язаних слів. Розширте ваш список, додаючи пов’язаних слова до тих, які ви уже написали.

4) Носіть із собою маленький записничок.

Нічого нового у цих словах немає, але повірте, це може змінити ваше життя, як колись змінило моє. Завждм маючи нотатик, ви почнете помічати багато чого навколо себе. Коли щось привабить вашу увагу, напишіть про це невеличку замітку із декількох ключових слів. Майте на увазі, що ваші короткі записи повинні бути добре структуровані та змістовні, адже потім слід буде відтворити ситуацію, описати її і т.д.

5) Намагайтесь слідувати трьом крокам у процесі написання

У довготерміновій перспективі ці методи допоможуть вам писати більш ефективно та ефектно. Немає значення, чи ви пишете короткий мейл, чи статтю на декілька сторінок, намагайтесь використовувати ці поради:

• Плануйте

Про що ви хочете написати? Подумайте про вашу читацьку аудиторію. Яку реакцію від прочитаного ви очікуєте? Беззаперечно, що ви використовуватимете різні підходи та лексику при написанні допису для дітей та наукову статтю про космічні тіла.

• Напишіть ваш перший чорновий варіант

“Будь яке письмо – це переписування” – не забувайте про це. Напишіть чорнову версію та перечитайте її декілька разів, підправте те, що вам не подобається, перепишіть якісь частини, доповніть статтю.

• Вичитайте, відредагуйте та публікуйте

До тепер ми планували та писали, не зовсім задумуючись над тим, як ми це писали. І це правильно, бо такий підхід не потрібний для перших двох кроків. Але тепер ви приступаєте до найважливішого та, мабуть, найскладнішого – самокритики. Це далеко не просто зробити, адже часом людська натура просто заперечує, що ми, ні МИ, себто Я, можу написати погано – ні, це не може бути. На жаль, часто так і трапляється, що під час другого кроку ми забуваємо про перший, тому слід перевірити статтю на відповідність лексики, речення за реченням відшліфовувати статтю, роблячи її більш читабельною та милозвучною. Пам’ятайте, що ви пишете не для себе, тому подивіться, чи потенційні зацікавлення та інтереси вашої читацької аудиторії враховано.

Ви скажете, що чули про ці поради, це все звичайна демагогія. Можливо, ви праві, та чи використовуєти ви такий підхід під час написання власних статей? Якщо ні, то спробуйте – якість вашого матеріалу зросте у геометричній прогресії.